Замовник: Муніципалітет м. Котка
Реалізація : 2005–2008 рр.

Котка - провінційне портове містечко з населенням трохи більше за 50 тисяч мешканців, розташоване на узбережжі Фінської затоки, у 80 км від Гельсінкі. За великим – найбільшим у країні – портом його майже не видно. У Мережі можна знайти фотографії серпанків, які ховають озера, густих туманів, що перетворюють дерева на примарні обриси, вулиць Котки під час зимової хуртовини, крізь яку ледве можна розгледіти будинки, ліхтарі, автівки й дорожні знаки. Туристи кажуть, що тут немає на що дивитися, окрім хіба церкви Св. Миколая, збудованої близько 1800 року, й дачі-хатини одного з російських імператорів. У липні 2008 року у старій гавані Котки було відкрито Maritime Centre Vellamo – Морський музей Велламо, – спроектований фінськими архітекторами Lahdelma & Mahlamaki (LM). Успіх музею перевершив усі очікування: до кінця літа його відвідали понад 40 тис. людей. Спершу будівля приваблювала більше, аніж самі експозиції, які потрібно було облаштувати у стислий термін (два-три місяці), і які через те мали вади.
Головний резидент центру Велламо – Морський музей Фінляндії, але також у будівлі розташовані Обласний музей Кіменлаксо (провінція, в якій знаходиться Котка), Інформаційний центр Велламо, бібліотека й архіви, аудиторія на 250 місць, ресторан та музейна крамниця.
Міська влада Котки оголосила відкритий міжнародний конкурс на проект музею у 2004 році. Lahdelma & Mahlamaki виграли зпоміж 86 заяв завдяки ідеї зробити дах музейного центру у формі хвилі (Hyoku). Архітектурне бюро LM існує з 1997 року, відтоді як його заснували партнери Ільмарі Лагдельма та Райнер Маламекі, які працюють разом із середини 1980-х. Українцям LM відомі своєю участю в конкурсі на генеральний план «Мистецького Арсеналу».
Вся будівля музею нагадує про морську тему. Фасад передає блиск сонця на поверхні моря або бриж на воді. Назовні стіни оздоблено оригінальною декоративною решіткою з пресованого скла, алюмінію та сталі, яка, власне, і визначає зовнішній вигляд будівлі. Металеві пластини, що з них складається решітка, пофарбовано в маринні відтінки – зелені, блакитні, сірі, білі.
Серед кольорових пасмуг можна помітити вінтажне фото моряків, щось на кшталт символу музею; таку фотографію було використано і в інтер’єрі. Усередині стіни будівлі, лінії яких також імітують морські хвилі, вкрито світлими дубовими панелями. Тут так само, як і назовні, є зелені й блакитні кольори, проте для зал, в яких розміщено експонати музею, дизайнери обрали нейтральний сірий колір. У музеї експоновано перш за все човни. Але воднораз представлені інші істричні артефакти: предмети вжитку зі щоденного життя моряків, соснове мило фабрики «Gutzeit», старі фотографії, книга з морського права 1873 року, квиток на корабель з Росії до Фінляндії тощо.
Геометрія музейного центру Велламо надихається діагоналями, але головною категорією тут виступає горизонталь. Видовжений та плаский за формою Велламо більше нагадує вигин ландшафту, аніж будівлю. У цьому він напрочуд схожий на збудовану торік Оперу в Осло, так само розташовану на морському узбережжі, і таку само горизонтальну. Ці дві своєрідні скандинавські сенсанції об’єднує прагнення надати архітектурі рис ленд-арту. Дах музею Велламо, як і норвезької опери, плавно переходить у місцину для прогулянок. До подальших планів архітекторів входить розширити музей до міжнародного культурного центру міста, побудувавши амфітеатр на 3 тисячі глядачів, спа, готель, комплекс кінотеатрів, тощо. Стара Гавань має перетворитися на Культурну Гавань.
Музей Велламо тепер називають перлиною Котки. Будівництво Велламо було покликане привабити туристів до провінційного містечка, створити ефект Більбао. Проте, на відміну від музею Ґуґенгайма, для спорудження Велламо було запрошено не зарубіжну зірку на кшталт Захи Гадид або Френка Ґері, а місцевих архітекторів. Це характерна риса фінської архітектури: вони вкрай рідко запрошують іноземців, а надто - суперзірок. І навіть маючи на меті реплікувати міні-Більбао, фіни не прагнуть «діснейлендизувати» це місце, затерти серпанки і снігопади агресивною ілюмінацією, вразити мега-атракціоном, надувними мікі-маусами і будинками у формі овочів чи космічних кораблів. Стиль Велламо – старий добрий модернізм, на якому фіни знаються найліпше. За великим рахунком, музей є не більш ніж великою хвилею, що поєднує море й Котку.

Опис до фото:

• Фото 1. Ситуаційний план
• Фото 2. Генеральний план
• Фото 3. В інтер’єрі будівлі широко використані дубові панелі

Автор:  Ірина Стаcюк
Джерело: журнал «АСС»