Факультативні утопії

Річницю загибелі знакової модерністської споруди, збудованої за проектом архітекторів Ван ден Брука й Ван Еестерена, відзначатимуть не національним трауром, а прожектами й візіями майбутнього. Йдеться про результати концептуального конкурсу на нову будівлю для Bouwkunde, виставка яких нещодавно відкрилася в Нідерландському інституті архітектури в Роттердамі (NAI).

До конкурсу, що його було проголошено восени минулого року на Венеційській бієнале під гаслом «Який фенікс має постати із попелу?», було надіслано 466 проектів з 50 країн світу. Для організаторів йшлося насамперед про питання майбутнього процесу архітектурної освіти й ролі в ньому матеріальної будівлі.

Через велику кількість учасників журі довелося розробити спеціальну систему оцінювання, засновану на основних будівельних типах, представлених на конкурсі: одна споруда, декілька споруд й ансамбль. Окремо були відібрані проекти, що не передбачали будівництво нової споруди, а радше пропонували критичне осмислення висунутих на конкурс питань. Так було визначено короткий перелік із 8 призерами й довгий – із 42 відзначеними проектами.

У першому, насамперед, відзначилися проекти, що отримали першу премію. Так, laura alvarez architecture (Роттердам) у своєму проекті amalgam відштовхнулися від інтерв’ю з постійними мешканцями факультету – студентами й викладачами, що переважно свідчили про необхідність збереження існуючої, хоч і спаленої, будівлі.

Саме тому архітектори запропонували розширити її за рахунок скромної прибудови, в якій внутрішні вулиці й патіо відігравали б головну роль. Проект Ґійса Реггерса (Роттердам) із назвою «Світ без об’єктів» передбачає витворення біля факультету, на місці існуючого парку променад із серією низьких прямокутних боксів, прототипом якого є всесвітньовідомий торговий квартал в Роттердамі Лійнбаан, збудований за проектом того самого Ван ден Брука.

Архітектор з Парижу Макс Брінґер розбиває на місці колишньої модерністської структури щось на кшталт парку, який би втілював ідею «тепличної культури» («green-housed culture»). Йдеться про гнучку планувальну структуру, що розвивається горизонтально, за рахунок поперемінного чергування, а подекуди, навіть змішування скляних перегородок, рослинних насаджень й робочих меблів.

Внутрішнє життя в тепличному світі живиться за рахунок спеціальної мікрокліматичної оболонки, пристосованої до пасивного використання енергії. Подібне бачення поділяють архітектори з Фінляндії Оллі Райла, Гайккі Мунтола й Гайккі Ріітахунта, чий проект отримав другу премію. Вони розподіляють паркову, інспіровану європейським сільським середовищем і старими містами, структуру на два рівні – для навчання й творчості.

Для архітекторів важливо створити середовище, повне несподіванок: план нового факультету нагадує колаж нерегулярно забудованих острівців, серед яких немає жодного прямокутного. Серед використаних матеріалів переважає дерево й скло.


Источник: журнал "АСС"