Історична мить контрактової. Частина 5

Насамкінець, спробуємо ще раз повернутись до вихідного, найбільш болючого і, здавалось би, нерозв’язного на рівні тексту питання: якими є й від чого залежать шанси Контрактової площі, що так раптово, але воднораз, і напрочуд вчасно опинилась під загрозою реконструкції, зіграти роль однієї з переламних точок в історії?

Підсумовуючи ідеї Голстона й Гарві, можемо говорити про те, що криза довкола публічного простору Києва вийшла на рівень системної. А це означає, що тискові, що найближчим часом буде тільки посилюватись, слід протиставити ще більш укріплену лінію оборони, що може стати можливим лише за рахунок гуртування рухів опору довкола більш загальних, ніж зараз, цінностей та ідей, пов’язаних із захистом прав на місто.  

Якою б хиткою й примарною не здавалася б сьогодні реальність чогось на кшталт Народного фронту на захист київських площ, хотілось би запропонувати початкові рядки прийдешнього маніфесту, породженого не суб’єктивним велінням, але принесеного крізь континенти на об’єктивних хвилях історії:

«Ми, громадяни Києва та України, висловлюємо своє крайнє обурення протиправними діями міської влади та ширшого кола бізнес-діячів, особливо в царині девелопменту й архітектури, пов’язаними із незаконною й несправедливою забудовою громадського простору. Звертаючись до органів влади та юридичних осіб, що мають безпосередній вплив на місто, насамперед наголошуємо на погіршенні повсякденних умов існування в Києві й кричущому порушенні базових людських прав, а саме:

- права на недоторканість та цілісність людського тіла
(Декларація ООН з прав людини, ст. 1-10) Це право, що передбачало захист політичного суб’єкта від тортур, фізичних знущань та вбивства, тепер охоплює набагато ширшу царину тілесних утисків, на рівнях повсякденності, культурного співіснування та соціальних інституцій. У випадку Києва йдеться про порушення цього права, насамперед, в царині громадського транспорту й вуличного пересування.
 
- права на достатнє й нешкідливе середовище існування
Кожен має право на те, щоб жити в середовищі, що не становить загрози його здоров’ю та фізичному стану. В царині публічного простору це означає, що влада має, насамперед, сприяти оздоровленню міського середовища через зменшення кількості моторизованого приватного транспорту, розвиток місткого рельсового транспорту і/або автобусного сполучення. Сюди логічно приєднується вимога збереження в місті існуючих зелених насаджень.

- права на здійснення колективного контролю над комунальною та державною власністю
Це право випливає з осмислення негативних наслідків, пов’язаних із безперешкодною приватизацією міського простору. В результаті площі та вулиці перетворюються на підконтрольні приватним корпораціям простори, потрапляючи до яких, громадяни виявляються примусово втягнутими у стосунки споживання. 

- права на виробництво простору
Простір міста не є просто пасивною, фізичною цариною; навпаки, він, в першу чергу, конституюється людьми, що проживають в ньому, та наявними формами соціальної взаємодії. Звідси випливає, що місцеві громади мають стати однією з обов’язкових рівноправних сторін містобудування.

- права на відмінність, включаючи ту, що пов’язана із нерівномірним географічним розвитком (Декларація ООН з прав людини, ст. 22, 27)
Останнім часом в Києві спостерігається тенденція до тотальної уніфікації простору. Міське планування, що здійснюється згори, повсюдно передбачає комерціалізацію наявних скверів та площ з метою отримання прибутку, не враховуючи соціальних і культурних потреб та розрізнень. В результаті можливості реалізації громадянами права на вільну участь в культурному житті громади, захист моральних та матеріальних інтересів, пов’язаних із науковою, художньою та літературною діяльністю, практично повністю нівелюються.  

В разі відмови припинити протиправні діяння та стратегічно спрямувати ресурси на демократизацію міського середовища, що б мала виявлятися в конкретних планувальних та будівельних діях, орієнтованих на реалізацію вказаних вище прав, беремо на себе відповідальність оголосити безстроковий громадський страйк, що передбачатиме наступні дії:

- перекриття дорожнього руху на головних площах міста;
- знесення нелегальних пунктів роздрібної торгівлі та будівельних парканів;
- висадка дерев, облаштування нових зелених насаджень;
- прокладення велосипедних доріжок;
- організація перформансів, мистецьких акцій, фестивалів вуличної скульптури й ленд-арту, кінопоказів, поетичних читань…».


Автор: Ксенія Дмитренко
Джерело: журнал АСС