Космічні Одіссеї

На виставці «Інші космічні одіссеї» 2010 року у Канадійському центрі архітектури (CCA), що в Монреалі, було експоновано як нові, так і ретроспективні роботи трьох архітекторів: Ґреґа Ліна, Алесандро Полі та Майкла Мальцана.
Проект присвячено першій висадці людини на Місяць 1969 року. Космос стає своєрідним експериментальним майданчиком, на якому в екстремальних умовах перевіряються ідеї земної архітектури. У двох виставкових залах розмістилися моделі, малюнки, креслення, колажі, інсталяції та цифрова анімація. «Інші космічні одіссеї» – це третя частина серії виставок CCA. Почалася вона з «Навколишнього середовища» (2006–2007), де французький ландшафтний дизайнер Жіль Клеман розмірковував над зникненням дикої природи, а швейцарець Філіп Рам описував взаємодію людини та клімату. Друга виставка відбулася у 2008 році під назвою «Життя у Лондоні й Токіо»; у ній взяли участь японець Рю Нісідзава та британець Стівен Тейлор, які презентували роботи на тему публічного й приватного за різних урбаністичних ситуацій.
«Теперішня виставка – не про космічну архітектуру і не про архітектуру для космосу. Вона не присвячена високим технологіям чи дослідженню можливостей матеріалів та людей. Навпаки, ми пропонуємо забути про архітектуру як про спосіб створювати матеріальні блага, натомість – вважати її інструментом виробництва ідей», – пояснює тему виставки її куратор, директор ССА Мірко Зардіні. Експозиція від Ґреґа Ліна включає New City, віртуальне місто, та N.O.A.H. (New Outer Atmospheric Habitat) – урбаністичні проекти для вигаданих космічних колоній. У N.O.A.H. кожна з планет нагадує організм, клітини якого містять багато різних кліматичних та просторових типів. Зрештою, аналогічно діє архітектор і на Землі, де так само можна віднайти різноманітні просторові ситуації. Проекти Ліна підкреслюють головну ідею виставки – перевідкриття Землі через дослідження космосу.
Майкл Мальцан презентував проект нової будівлі для Лабораторії ракетних двигунів НАСА у каліфорнійській Пасадені. Його цікавить «радикальне співвідношення між простором у головах вчених та їхньою щоденною реальністю». Цей контраст Мальцан ілюстрував відеозаписом місії Касіні та буденною працею дослідників, які обробляли дані, отримані Касіні.
Висадка людини на Місяць істотно вплинула на світогляд Алесандро Полі. У 1972 році він розробив проект «Інтерпланетна архітектура» у складі радикальної італійської групи Superstudio.
Йдеться про архітектуру космічного масштабу, наприклад, такі об’єкти, як шосе від Землі до Місяця. У 1974 році Полі розпочав проект «Екстра-урбаністична матеріальна культура», в якому досліджує світ одного з тосканських селян. Побут селянина, його інструменти та одяг протиставляються костюму та герметичній кабіні для виходу у відкритий космос астронавта Едвіна Олдріна. В останній частині проекту, яку Полі зробив у 2008 році, селянин та космонавт зустрічаються.
«Інші космічні одіссеї» супроводжує однойменна книга Джованні Борасі та Мірко Зардіні англійською та французькою мовами. Вона складається з інтерв’ю Ґреґа Ліна та Майкла Мальцана, а також із авторської статті Алесандро Полі.

Автор: Ірина Стасюк
Джерело: журнал "АСС"