Гальберштадт

Місто віком близько 1200 років постраждало в 1933-ому від примусового виселення єврейської спільноти, у 1938-ому під час погромів було зруйновано його велику синагогу, а в 1945 році авіабомби знищили близько 80% будівель центрального району. Решту будівель поступово зносили за часів НДР та наприкінці вісімдесятих. Тому невід’ємна риса центру Гальберштадта – велика кількість порожніх просторів, які межують із напівзруйнованими будівлями чи тісними кварталами – залишками історичного міста.
Відновлення будівель, які існували до війни, не було ефективним кроком, адже через скорочення кількості населення на них не було достатнього попиту. Проте незадіяні порожні простори продовжували залишатися «чужорідними тілами» всередині міста. Хоча міські «лакуни» характерні майже для всіх міст, що знелюднюються, саме робота з порожніми просторами стала найголовнішим завданням проекту IBA в Гальберштадті. У рамках проекту IBA було створено міждисциплінарну лабораторію для переосмислення можливостей незадіяних територій і їхнього використання. З 2007 року, різноманітні публічні мистецькі інтервенції відбувалися в порожніх просторах міста: читацький пікнік, музичний пікнік, виставка та кінопокази. У колишньому міському басейні відбувся музично-театральний вечір. Таким чином простори були «перестворені» як місця для перформативних акцій під загальною назвою «Шлях тренування зору» і надали мешканцям Гальберштадту можливість по-новому подивитися на власне місто. Як стверджує культуролог Мартін Пешкен, один з авторів проекту: «Тут вільний простір має потенціал. Порожній простір – надзвичайний ресурс. Щоб почати щось нове, нам потрібна чиста сторінка». Робота з порожнім простором – плідна тема для численних досліджень, і Гальберштадт поступово стає центром таких досліджень, як у сфері архітектури, так і у сферах музики й мистецтва.
За визначенням соціолога-урбаніста Роберта Парка, місто – «це найуспішніша спроба людини перетворити світ, у якому вона живе, йдучи за власними бажаннями. Але, якщо місто – це світ, який створила людина, то це також і світ, в якому вона приречена жити. Так, непрямим чином і не знаючи до кінця природи свого завдання, створюючи місто, людина перестворила себе». Проект розбудови Гальберштадта, як і інші проекти IBA (котрі, за словами організації, є «побудовою реальності»), став переосмисленням і видозміною досвіду існування людини в умовах «міста, що знелюднюється».

Джерело: журнал "АСС"