АССБуд → Архитектура → Рефлексии → Собаки освітлюють парк власними екскрементами

Собаки освітлюють парк власними екскрементами

У третьому тисячолітті ніщо не має витрачатися марно, навіть екскременти. 1 вересня на собачому майданчику в Кембриджі, штат Масcачусетс, було встановлено механізм Park Spark, що використовує собачий кал для освітлення парку. Його винайшов 33-річний художник Метью Мацотта, випускник Масcачусетського технологічного інституту (MIT).

Розповівши про свій винахід міській владі, за чотири місяці він отримав дозвіл установити свій пристрій у місцевому парку. Від інституту, в якому навчався, винахідник отримав грант 4 тис. доларів США. Щоб пристрій працював, власники собак мають підбирати послід своїх улюбленців у пакети з органічного матеріалу й кидати їх у 100-літровий контейнер з водою.

Другий контейнер, що стоїть поруч, регулює рівень води в першому. Park Spark працює на річковій воді, адже вода з-під крану містить багато хлору, згубного для процесу бродіння. Під дією анаеробних бактерій (щоб вони розмножилися, довелося спочатку заповнити перший контейнер коров’ячим перегноєм) фекалії розщеплюються у воді й виділяють метан. Через пластикову трубку природний газ надходить до старомодного ліхтаря.

Суть пристрою полягає в тому, що відходи не потрібно транспортувати на завод, де отриманий в результаті переробки сміття метан потрапляє просто в атмосферу. Натомість Park Spark переробляє відходи на місці й використовує метан як паливо. У результаті утворюється лише вуглекислий газ і водяна пара.

Поки що газовий ліхтар – тимчасовий варіант споживання енергії. Мацотта запропонував місцевій громаді вирішити, як іще можна використати метан. На дискусію прийшли чотири людини, одна з яких була другом художника. Запропонували театр тіней, кіоск із попкорном. Хай там як, винахідник Park Spark отримав більш ніж 50 листів від представників влади з пропозицією встановити такі самі пристрої в інших містах Сполучених Штатів.

За словами автора, його захоплює не стільки технологія, скільки можливість створення нового суспільного простору й сучасного способу мислення. Перший контейнер обладнано колесом, яке треба крутити щоразу, коли пакет з екскрементами потрапляє всередину. За його допомогою перемішується вміст контейнера.

Як виявилося, перехожим сподобалося крутити колесо, і вони робили це набагато частіше, ніж очікувалося. «Коли розмістити в публічному просторі ручку зі стрілками, – коментує цей факт Мацотта, – люди крутитимуть її як божевільні». За словами художника, технологія переробки продуктів життєдіяльності на природний газ не є новою. Ідея створити Park Spark спала американцю на думку після мандрівки до Індії.

Щоправда такими пристроями там користуються в селах, і працюють вони здебільшого на коров’ячому перегної. Ніхто досі не звертав уваги на потенціал екскрементів міських тварин. Навесні 2010 року Мацотта втілив ідею утилізації екскрементів у Нідерландах, поблизу містечка Драхтен. «Занурений у дослідження» (Steeped in Exploration) – таку назву художник дав чайному будиночку-конструктору у вигляді гігантського кокоса. Його можна розібрати на шість крісел. Посередині знаходиться газова конфорка, що працює на метані, утвореному з коров’ячого перегною.