АССБуд → Архитектура → Текстура → 100 років становлення IBA: від авангарду до публічності. Частина 3

100 років становлення IBA: від авангарду до публічності. Частина 3

НАША ЕНЕРГЕТИЧНА ЗАЛЕЖНІСТЬ ПЕРЕТВОРИЛА НЕ ТІЛЬКИ НАШЕ УСВІДОМЛЕННЯ ДОВКІЛЛЯ, АЛЕ Й НАШІ СУСПІЛЬНІ ВЗАЄМОДІЇ, І, СЛІД ЗІЗНАТИСЬ, - НЕ НА КРАЩЕ. (Штефан Беніш, Behnisch Architekten)

Якщо уточнення часово-просторових координат виставки дозволяє схопити її практично-утопічний характер, то конкретизація її організаційної структури підводить до питання про усвідомлення її як інноваційної планувальної інституції, дієву альтернативу усталеним підходам до розбудови міста. IBA Hamburg GmbH було створено як дочірнє підприємство міста Гамбург із обсягом інвестицій у 100 мільйонів євро. Інституцію очолює інженер за осві-тою та планувальник з великим стажем Улі Гельвеґ; він же є головною публічною фігурою виставки, без чиєї участі не обходиться жодна значуща подія. Усього в організації IBA Hamburg на умовах постійної зайнятості задіяно близько 20 осіб, саме їхні зусилля приводять у рух комплексний виставковий механізм, що включає в себе заходи культурного, дискусійного, планувального та політичного характеру. Наразі у портфоліо виставки нараховується трохи більше 40 архітектурних, містобудівельних та інфраструктурних проектів, які заплановано втілити на території означених районів Гамбурга протягом наступних чотирьох років. Але не менш насиченою й значущою видається публічна складова діяльності IBA Hamburg, що включає проведення мистецьких фестивалів, експертних конференцій, діалогів із громадськістю, виставок, конкурсів та освітніх заходів, спрямованих на генерування нових соціальних форм взаємодії між мешканцями майбутньої метрополії.
Чим зумовлені ці напрями діяльності і на чому базується їхня успішна реалізація?
Сучасне глобалізоване людство, поступ якого багато в чому диктується розвитком науки та техніки, дедалі частіше потрапляє в кризові ситуації, характер яких можна умовно позначити через конфлікт життєсвіту і системи. Якщо життєсвіт представляє собою хистке плетиво повсякденного спілкування та звичаїв, то система – технологізовані політичну та економічну сфери, що відокремилися від повсякдення в процесі еволюційного розподілу праці. Таку модель сучасного суспільства пропонує німецький філософ і соціолог Юрґен Габермас, який, починаючи з 1960-х років, розвивав концепцію громадськості (нім. мовою – Offentlichkeit, утв. від прикметника offen – відкритий), що мала б відігравати роль посередника між життєсвітом і системою, висуваючи відповідні політичні вимоги і домагаючись реалізації «життєвих» інтересів звичайних громадян. Застосовуючи цю теоретичну модель (безумовно, значно спрощену в контексті цієї статті) до IBA Hamburg, можна говорити про те, що виставка являє собою спробу переструктурування публічної сфери таким чином, щоб вона могла ефективно пов’язати між собою відокремлені культурні світи, а також такі експертні царини, як архітектура, містопланування й мистецтво, задля подальшого розвитку конкретного міста.

ІНДИВІДУАЛЬНО-ЕТИЧНА СТРАТЕГІЯ ДОЛУЧЕННЯ ДО ПРИРОДНО-КУЛЬТУРНИХ КОЛЕКТИВІВ ВИЯВЛЯЄ СПРОМОЖНІСТЬ ІНДИВІДУАЛЬНИХ АКТОРІВ ДО ДІЇ. ВОНА СТИМУЛЮЄ ЇХ ДО ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ І ТИМ САМИМ ПРИВОДИТЬ КОЛЕКТИВ У РУХ. ОДНАК ЯК МИ ПРИХОДИМО ДО ТОГО, ЩО ІНДИВІДУАЛЬНІ АКТОРИ ДОЛУЧАЮТЬСЯ ДО ПРИРОДНО-КУЛЬТУРНИХ КОЛЕКТИВІВ? ЯК МОЖЕ БУТИ ПОДОЛАНИЙ ПОСТІЙНО ПОВТОРЮВАНИЙ АКТ РОЗДІЛЕННЯ, ЩО ВІДОКРЕМЛЮЄ ОДНА ВІД ОДНОЇ ДІЄВІ Й РЕЗУЛЬТАТИВНІ, ПРИРОДНІ Й КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ, ПЕРЕТВОРЮЮЧИ ДІЄВЦІВ НА БОРЖНИКІВ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ? (Анке Гаарман, кураторка)

Справді, одним із найбільших викликів для метрополії майбутнього, є дедалі більше зростання її культурної диверсифікації. Так, уже зараз кількість іноземців у таких районах Гамбурга, як Вільгельмсбург і Веддель, становить від 33,8% до 51,1% від загальної кількості місцевого населення. Саме у зв’язку з цим одна з головних тематик виставки звучить як «Космополіс – проектування інтернаціонального міського суспільства». Дві інші, не менш значущі для сьогодення теми «Метрозони» й «Місто під час кліматичних змін», присвячені проблемам розвитку внутрішніх районів та периферії міста й стратегіям містобудування в умовах глобального потепління. Проблема співіснування на одній території різних культурних світів, що безумовно вимагає індивідуального підходу радше з позиції розуміння, доповню-ється загальнозначущим питанням збереження та охорони довкілля. Посилити загальні організаційні рамки IBA Hamburg покликана насамперед її політична компонента. Вона, зокрема, включає Конвенцію IBA, т. зв. міський договір, укладений між виставкою й більш ніж 80 партнерами, що працюють у галузі економіки, політики та культури, а також представляють профспілки. Створена при виставці Спілка громадянської участі (Beteiligungsgremium) нараховує 24 представники, відповідно до презентаційної вибірки з місцевих районів. Чинна протягом всього року інстанція громадського діалогу (Burgerdialog) має на меті обговорення професійних рішень, ухвалених на рівні виставки (наприклад, затвердження того чи іншого проекту), з місцевими мешканцями. На окрему увагу в цьому контексті заслуговує спосіб комунікації, якого дотримується IBA Hamburg. Ідеться навіть не стільки про створення надзвичайно зручного й багатого на контент сайта, публікацію щорічних звітів, обов’язкове брошурування всіх найголовніших подій, а також випуск за результатами конференцій книжкової продукції, що може викликати інтерес як пересічних громадян, так і спеціалістів, скільки про спосіб звернення, формулювання питань і суджень, здійснюваний не шляхом безумовної констатації та нав’язування власної думки, а через розкриття простору можливостей для кожного, хто шукає відповіді на нагальні проблеми. Намагаючись схопити суть такого способу комунікаційного й дискусійного поводження, доречно пригадати німецьке слово Auseinandersetzung, яке українською можна перекласти як «дискусія», «полеміка», «суперечка», але ці аналоги навіть близько не передають тонкощів, закладених в оригіналі. У буквальному сенсі його можна передати через вираз «розміщення-поза-одне-одним». Німецький філософ Карл-Отто Апель пропонує вбачати у цьому слові таке неперервне конфронтування власною думкою думки іншого, результатом якого є або перегляд власної позиції, або таке дистанціювання від позиції іншого, наслідком якого є те, що обидві різні позиції отримують змогу виявитись поруч одна з одною.