Архітектор суспільної користі Патрік Бушен

Якби 15 років тому хтось назвав роботи Патріка Бушена екологічними чи стійкими, його земляки-французи, напевне, дуже б здивувались. Адже з 1981 року його знали більше як організатора культурних і театральних заходів, політичного радника, дизайнера циркових та міських фестивалів. За його плечима ціла низка проектів, що Мали справу зі складною і неоднорідною матерією сучасного французького суспільства, оскільки для архітектора завжди було очевидним те, що «архітектура є політичною, а тому її дія має бути суспільно корисною».

Метод роботи П. Бушена є досить нетиповим для сучасних архітекторів через його прагнення зайняти посередницьку позицію між клієнтом та менеджером проекту. Після припинення викладацької діяльності в Буржі П. Бушен працював у якості архітектора, девелопера, голови будівництва, фандрайзера і навіть виконавця, завдяки чому абсолютно незвичні місця перетворювалися на осередки суспільного життя району або навіть цілого міста.

Найважливішим у роботі П. Бушен вважає розуміння того, що для громади є найнеобхіднішим у майбутній будівлі. І тоді вже не має значення ані обмежений бюджет, ані інші перепони, які здатна подолати діяльна і креативна уява. Це уява, що перетворює тимчасові приміщення на центри активної суспільної взаємодії, де у маленьких кав’ярнях професіонали й радники, звичайні місцеві жителі і студенти можуть із задоволенням збиратися, аби випити кави та поспілкуватися.

Яскравим та успішним прикладом перетворення простору є проект lieu Unique у Нанті, де П. Бушен з мінімальними витратами та втручаннями у існуючий індустріальний ландшафт зміг створити живий культурний та суспільний осередок. До реалізації проекту були задіяні місцеві робітники, які зі старих бочок для нафтопродуктів створили ефективні акустичні бар’єри, що відокремили затишну місцину від галасу портового життя.

Серед інших найбільш відомих проектів П. Бушена: Академія кінного спорту Бартаба (на місці старих королівських стаєнь Версаля), Циркова академія у Сен-Дені, а також спеціальна аудиторія, створена для проведення музичних подій у Евіані, де, зокрема, виступав Мстислав Ростропович.

Власну концепцію взаємодії з громадою П. Бушен розвинув у ході реставрації муніципального басейну в Беглі, де він застосував два важливі принципи: «1% на науку» та «1% на громадськість». Внесок у науку полягав у тому, що він знайшов розв’язання проблеми очищення води після її використання у басейні, не перевищуючи 1% загального фінансування функціонування басейну. Окрім цього, після консультацій з представниками влади міста та науковцями, в басейні, окрім традиційних доріжок для плавання, було створено додаткову доріжку з водними рослинами, що здійснювали часткову детоксикацію хлорованої води.

Принцип «1% на громадськість» було втілено при створенні «басейну для всіх», оскільки проект врахував чимало побажань літніх людей, інвалідів та дітей. Інші численні проекти подібного ґатунку, здійснені П. Бушеном, спростовують всі сумніви щодо характеру його діяльності та залучення до проектів стійкого розвитку, попри власну байдужість до самовизначень. Відзначаючи діяльність П. Бушена, організатори конкурсу щиро переконані, що ця нагорода приверне увагу французької влади до діяльності архітектора, який наразі займається надзвичайно складним проектом побудови соціального житла для найбідніших верств населення. (Читайте статтю про сонячні дома).

Джерело: журнал "АСС"