Ашерслебен

Індустрія Ашерслебена пережила майже повний колапс після 1989 року: збереглося лише близько 7% робочих місць і високий рівень безробіття став причиною масової міграції населення. Крім того, переселення жителів за місто також сприяло погіршенню ситуації: з 32 000 мешканців у 1990 році у 2008-му залишилися лише 27 112. Проект IBA, надаючи особливого значення питанням освіти, бізнесу та дизайну міського простору, визначив стратегію розвитку Ашерслебена як рух від «зовнішнього» до «внутрішнього» міста. Так, на периферії було ліквідовано велику кількість будівель, а частину громадських закладів перенесли ближче до центру. Водночас сам історичний центр Ашерслебена, найстарішого міста в Саксонії, поступово було відновлено.
Особлива увага до освіти в проекті розвитку Ашерслебена – небезпідставна. Джейн Джекобс, одна з найвідоміших дослідниць урбанізму, наголошувала на історичній ролі міст в інноваційних процесах та створенні винаходів – через швидший обмін ідеями, притаманний містам. Що вищий рівень освіти населення, то швидшим стає обмін, а це сприяє зростанню продуктивності, збільшенню прибутків і, відповідно, подальшому розвитку міста. Проект IBA мав на меті перетворити Ашерслебен на освітній центр із широким спектром можливостей – від дошкільної до вищої освіти. У 2005 році розпочався процес трансформації колишньої промислової зони (площею три гектари) у центрі міста в Бештегорнпарк – парк з освітнім центром. Як заявив мер міста Андреас Міхельман: «Бештегорнпарк – лінза, що фокусує співвідношення між економікою, освітою та перебудовою Ашерслебена». Окрім освітньої перспективи розвитку міста, проект IBA відкрив ще один прихований ресурс і, в дусі ідей «креативного міського поступу» Чарльза Лендрі , виявив його саме серед недоліків. Однією з перешкод до зростання популярності міста було неприємне враження спустошення та занепаду, навіяне видовищем залишених, напівзруйнованих будинків обабіч магістральної транспортної розв’язки, якою щодня проїжджає близько 17 тисяч машин. Головна дорога, яка півколом оточує старе місто, таким чином формувала доволі депресивний загальний образ Ашерслебена. Концептуальна трансформація дороги мала на меті перетворити цей недолік на перевагу: завдання було втілене шляхом перетворення магістралі на першу у світі вуличну галерею DRIVE THRU. Графіті, картини, світлові інсталяції та численні арт-проекти на стінах порожніх будівель і в просторі біля них зробили з «проблемної зони» мистецьку мембрану, яка поєднала місто і периферію, створюючи новий імідж Ашерслебена, привабливий передусім для молодшого покоління. Водночас вулична галерея стала публічною платформою для мистецьких інтервенцій у міський простір та стимулом до численних дискусій про суспільне значення мистецтва.
Взаємодія митців, кураторів та мистецьких інституцій, яка супроводжуватиме розвиток галереї просто неба, може суттєво вплинути на переосмислення майбутнього Ашерслебена як креативного міста.

Джерело: журнал "АСС"