Текстура

    • Екоурбанізм. На сонячному боці землі

      1993 року Рольф Діш здійснив обладнання фотогальванічними пластинами стадіону футбольного клубу «Фрайбург», загальна площа якого склала 2200 м2, а наступного – добудував свій перший «Геліотроп». (Все о экопоселениях).

    • Щорічна нагорода за досягнення в екологічно стійкій архітектурі

      Global Award for Sustainable Architecture має привертати увагу громадськості до проблем розвитку архітектури в ХХІ столітті, а також сприяти усвідомленню необхідності змін як у будівництві, так і в культурі міського співжиття.

    • Архітектор суспільної користі Патрік Бушен

      Один із лауреатів премії Global Award for Sustainable Architecture Патрік Бушен

    • Шукач краси буденного Самі Ринтала

      Лауреат премії Global Award for Sustainable Architecture фінський архітектор і художник Самі Ринтала

    • Творець повільної архітектури Біджой Джейн

      Лауреат премії Global Award for Sustainable Architecture Біджой Джейн

    • Сонячний майстер Томас Герцоґ

      Лауреата премії Global Award for Sustainable Architecture Томаса Герцоґа визнають одним із засновників біокліматичної архітектури

    • 100 років становлення IBA: від авангарду до публічності. Частина 1

      Історія та досвід Міжнародної будівельної виставки Internationale Bauausstellung (IBA), що проходить в Німеччині, викликають цікавість передусім у двох аспектах.

    • 100 років становлення IBA: від авангарду до публічності. Частина 2

      Виставка 1999 року на території Емшер-Парку представляла результати структурної політики відновлення індустріалізованого ландшафту, що включає 17 містечок. Відмовляючись від знесення промислових споруд на користь їхнього креативного перетворення, планувальники прагнули дати гідну відповідь на виклики надшвидких змін світової економічної кон’юнктури.

    • 100 років становлення IBA: від авангарду до публічності. Частина 3

      Сучасне глобалізоване людство, поступ якого багато в чому диктується розвитком науки та техніки, дедалі частіше потрапляє в кризові ситуації, характер яких можна умовно позначити через конфлікт життєсвіту і системи. Якщо життєсвіт представляє собою хистке плетиво повсякденного спілкування та звичаїв, то система – технологізовані політичну та економічну сфери, що відокремилися від повсякдення в процесі еволюційного розподілу праці.

    • 100 років становлення IBA: від авангарду до публічності. Частина 4

      Один з найбільш амбітних намірів IBA Hamburg – втілення в життя такої моделі поселення, яка б якнайменше шкодила довкіллю й могла б стати на заваді подальшому погіршенню стану середовища внаслідок кліматичних змін, яким неможливо запобігти.

    • "Менше - це майбутнє"

      Сьогодні близько половини населення земної кулі живе в містах. І хоча мегаполіси продовжують розростатися, багато міст у всьому світі переживають «знелюднення» – зменшення кількості населення через низький рівень народжуваності та міграцію жителів.

    • Ашерслебен

      Унікальність проекту трансформації Ашерслебена полягає в тому, що його простори, на відміну від територій інших міст, піддаються суттєвому "стисненню" - від периферії до центру.

    • Дессау-Росслау

      Дві найвизначніші пам'ятки Дессау-Росслау - зелений комплекс "Паркове королівство" та Баугаузівський архітектурний ансамбль.

    • Галлє

      Коли мова йде про Галлє, неможливо обійти тему його унікальної ситуації: Галлє - "подвійне місто", у якому співіснують старе університетське містечко Галлє віком близько 1200 років, і нове соціалістичне "хімічне" місто Галлє-Нойштадт ("нове місто"), зведене в 1960-х роках.

    • Гальберштадт

      Сумна історія Гальберштадта перетворила його на один із яскравих прикладів міст, що знелюднюються.

    • Марксистська географія Девіда Гарві

      Девід Гарві (нар. 1935) – географ-марксист, автор робіт «Стан постмодерну», «Місця надії», «Париж – столиця сучасності», «Коротка історія неолібералізму» та ін.

    • Можливі урбаністичні світи. Частина 1

      Сучасне місто складається з багатьох шарів. Це, можна сказати, палімпсест, неоднорідний ландшафт, утворений накладанням одна на одну різноманітних форм забудови, притаманних різним епохам.

    • Можливі урбаністичні світи. Частина 2

      Стикаючись із незліченними проблемами та загрозами, породжуваними теперішнім міським життям, деякі аналітики, відкидаючи тезу глобалізації, знайшли одне просте рішення – спробувати перетворити величезні, напхом набиті й, здається, цілком безконтрольні міста на урбаністичні села, де, як вважається, кожен зможе спілкуватися з іншими цивілізованим чином, у культурному міському оточенні. У цьому сенсі особливо згубний вплив на сучасну теорію та практику чинить думка кінця ХІХ століття.

    • Космополіс - проектування інтернаціонального міського суспільства

      Як усе більшою мірою інтернаціоналізоване міське суспільство може найоптимальніше використати власний потенціал і водночас упоратись із напругою?

    • Метрозони - проектування внутрішніх міських країв

      Які містобудівельні можливості приховуються в межових і перехідних зонах метрополії?

    • Кліматополіс

      Як може метрополія задовольнити власні потреби в енергії та комфорті, зберігаючи водночас природні ресурси?

    • Необычные дома мира

      Комнаты и потолки завиваются, окна и двери — без единой прямой линии. Когда смотришь на эти дома, кажется, что архитекторы просто сошли с ума, вывернув наизнанку законы физики. Причудливые дома, разбросанные по всему миру, как аномальные элементы, не оставляют равнодушным никого.
      Мы продолжаем публиковать нестандартные и дерзкие сооружения ХХ – ХХI веков, построенные в разных уголках земного шара. Несмотря на разнообразие форм и материалов, есть то, что объединяет все эти объекты. Они созданы по принципу органичного дома – это экодома, и, несмотря на свои диспропорции, вписываются в окружающую среду так, как будто они всегда там были.

    • Конкурсні заручини з владою: можливості опору на рівні архітектури. Частина 1

      Оцiнка будь-якого архiтектурного змагання завжди є складним i неоднозначним питанням, що включає цiлу низку аспектiв, багато з яких виходять далеко за межi архiтектурних i урбанiстичних проблем у їх вузькопрофесiйному розумiннi.

    • Конкурсні заручини з владою: можливості опору на рівні архітектури. Частина 2

      В Українi генеральнi плани звикли обговорювати, виходячи, насамперед, iз технiчних показникiв й функцiонального зонування. Втiм, анi кiлькiснi оцiнки, анi абстрактнi, функцiонально забарвленi плями, нанесенi на мапу мiста, не дають змоги побачити структуру простору, i, передовсiм, вiдкритого публiчного простору.

    • "Креативный город". Теория и практика воссоздания постиндустриального города

      В современной урбанистической теории понятие о «креативном городе» связано с представлением о распространенной и даже популярной градостроительной стратегии планирования и переустройства городов, которая не зависит ни от характеристик самого города, ни от его размера или известности.

    • Сетевая реорганизация сферы искусства Кельн (Германия)

      Возвышению Кельна как города искусств значительной мерой способствовала организация в сфере искусства сетей. Курт Хакенбург, находящийся на должности руководителя культурной сферы города (city’s culture director) в 1955-1979 гг., содействовал организации сетей в сферах изобразительного искусства и музыки.

    • Кризис городской креативности и его преодоление Глазго (Великобритания)

      Весьма показательным примером города, преодолевшего кризис креативности в условиях смены экономической парадигмы, является Глазго. Исследователи утверждают, что именно кризис стал стимулом мощного творческого импульса, по сегодняшний день характеризующим его градостроительную политику.

    • Создание города «из ничего» Хей-на-Вэе (Великобритания)

      До 1961 г. Хей-на-Вэе был довольно невзрачным пограничным городом, экономика которого напрямую зависела от фермерских хозяйств, пребывающих в состоянии упадка.

    • Рур - креативный город

      Рурская область — в прошлом наибольший индустриальный и угледобывающий регион Германии, известный в истории как объект международных конфликтов ХІХ-ХХ вв., а также как «военный завод немецкого Рейха», предстает сегодня обновленным, деиндустриализированным и объединенным.

    • Бирмингем

      Бирмингем считается наиболее креативным городом Великобритании (даже по сравнению с масштабами «креативного Лондона»).

    • Лилль

      Лилль может послужить наглядным примером стратегии наращивания имиджа и туристического потенциала города путем позиционирования его как одного из наиболее креативных в мире. В 2000 г., когда было принято решение акцентировать культурную компоненту в политике городского развития Лилля, что привело к проведению здесь года культуры в 2004 г.

    • Вена

      Инновационной стратегией реформирования городского культурного пространства Вены стало создание «Квартала музеев» («MuseumsQuartier» или «MQ») — нового музейно-культурного комплекса, площадью более 60 тыс. м2, который сегодня принимает около 3 млн. посетителей в год.

    • Поэтическая утопия. Atelier Castro Denissof Casi

      «Столица для Человека» и «Столица для мира» – так представил свое видение Большого Парижа Ролан Кастро. Команда под его началом представила долговременный проект, посвященный построению устойчивого взаимодействия между Городом и Человеком, который его строит, живет в нем и делает жизнеспособным. По их мнению, уже более 50-ти лет Город создавался против Человека либо же и полностью его исключая.

    • Проект пространственной революции. Nouvel, Duthilleul, Canta-Dupart

      По мнению Жана Нувеля, вопрос реорганизации Парижа по большей мере политический, нежели архитектурный. Речь идет о потере привлекательности города и Франции в целом для международных инвесторов в связи с неумелым управлением гипертрофированными урбанистическими центрами и промышленными регионами.

    • Город за 30 минут. Roger Stirk Harbour & Partners

      Не будучи французским архитектором, Ричард Роджерс достаточно хорошо известен во Франции, поскольку именно он изменил образ Парижа в 1970-х, когда выступил соавтором Центра Помпиду.

    • Матрицы Парижа. L'auc

      Хотя многие проекты «Большого Парижа» демонстрируют теоретическое разнообразие и широту охватываемых явлений, образцом, пожалуй, наиболее междисциплинарного и в высшей степени концептуального исследования является проект под эгидой Джамеля Клюше и его архитектурного бюро «L’AUC», самой поликультурной и мультинациональной команды проекта.

    • "Пористый город". Studio 09

      Бернардо Секки и Паола Вигано предложили проект «пористого города» как новую парадигму развития Парижа. По их мнению, именно пористая субстанция (губка) может стать метафорой и стратегией дальнейшего развития Парижа как метрополиса ХХI века.

    • Сена Метрополис. Antonie Grumbach & Associes

      Проект команды Антуана Грюмбаша можно по праву назвать одним из наиболее масштабных планов территориальной реорганизации парижского региона на пути к Большому Парижу. Он рассматривает возможность символического и структурного продления города до моря по линии Париж – Руан – Гавр в рамках новой региональной единицы «Сена Метрополис».

    • Дозвілля як простір гри

      У провідних критичних соціокультурних теоріях спільним місцем є те, що саме простір, а не час, є категорією, визначальною для розуміння сучасності. На противагу модернізмові, культурно-філософська ідентичність котрого вибудовувалась, головним чином, за рахунок переосмислення часу, дух сучасної доби, починаючи від останньої чверті ХХ століття, надихається радикальними просторовими зрушеннями, що охопили всю земну кулю в масштабах, до сьогодні небачених.

    • Публічний простір як філософія цінностей

      Велика морська мандрівка бюро Drozdov&partners почалася у 2004 році з проекту штучних островів «Намисто» вздовж узбережжя Одеси, коли завдяки вправній команді, архітектурній регаті вдалося успішно оминути Сциллу тотальної комерціалізації і Харибду непристосованості до жорстких вимог ринкової економіки. Тепер, за п’ять років після створення цілісної містобудівельної концепції розвитку берегової зони, архітектори намагаються провадити лінію витворення відкритих просторових структур як місць для прогулянок, відпочинку і споглядання вже на рівні конкретних проектів. Олег Дроздов, голова бюро, розповідає, якими прагненнями мають напинатися вітрила, аби прямувати до ідеалу вільної людини, відкритої всім обріям і вітрам морського пірсу.

    • Тактильная архитектура

      Многовековая европейская история глаза, кажется, подходит к концу. В последнее десятилетие раздался хор голосов, заявивших о том, что визуальность и концептуальность нас уже не удовлетворяют как с эстетических, так и с этических позиций. И мы должны не наблюдать мир, а, наконец, начать жить внутри него. Архитектура играет не последнюю роль в этой потенциально новой, альтернативной ситуации, поскольку именно нахождение в доме с его реальными, осязаемыми, конечными стенами представляет собой уменьшенную, метонимическую копию бытия-в-мире.

    • Развитие Киева: ценности и выгоды

      Ценность города – это обширная тема, которой посвящено большое число исследований. Трудно определить ее через перечисление застывших понятий, поскольку с каждым витком развития открываются новые грани роли города и ценностных обоснований его существования и сущности.

    • Молл и город: хроники поединка титанов. Часть 1

      Ни одна пространственная структура, ни один архитектурный шедевр наших дней не является настолько точной и выразительной фигурой современности, как молл – торговый центр американского образца, стихийно заполняющий все хоть сколь-нибудь свободные пространства урбанистической ткани расползающихся по швам городов. Его гламур и его феерия – чудеса, спрятанные глубоко в недрах бетонной коробки, являются наиболее полным воплощением чаяний и желаний современного общества, которое наиболее полно реализует себя под другим названием: общество потребления. Потребление стало главной метафорой и механизмом общественного взаимодействия. Не только товары, но работа и досуг, информация, природа, культура и другие проявления социальной сферы – все становится объектом ненасытного и неутомимого Молоха потребления, храмом которого стал молл – надгробный камень общественной жизни городов.

    • Молл и город: хроники поединка титанов. Часть 2

      Еще работая в Вене, Грюен разработал ряд проектов частных магазинов, плотно интегрированных в городское пространство, интерьер которых становился частью улицы, не теряя при этом ни своей идентичности, ни коммерческого успеха.

    • Молл и город: хроники поединка титанов. Часть 3

      Если представить себе пути развития современных городов и строительство моллов как некое противостояние, то его итоги сегодня демонстрируют, что очевидное преимущество находится на стороне структур концентрированной коммерции, которыми являются моллы.

    • Від мегамаркету до міні-міста

      Історія розвитку молів, що в інших країнах розтяглась на десятиліття, в Україну прийшла майже одномоментно, в усій множинності своїх проявів, суттєво змінивши ландшафт багатьох українських міст впродовж усього кількох років.

    • Борець з африканським кліматом Дьєбедо Френсис Кере

      Визначенням Д. Ф. Кере одним з переможців 2009 року організатори конкурсу вшанували його довгий шлях від рідного села Гандо, що знаходиться у найбіднішій африканській країні Буркіна-Фасо, до Європи, де він здійснює сьогодні свою архітектурну практику і викладає у кількох університетах.

    • Холмы как архитектурный продукт

      Финальный круглый стол, состоявшийся через несколько недель по завершении фестиваля CANactions, собрал на одном уровне, - а именно на третьем этаже Киевского дома архитекторов – участников различных акций недельного события, беспрецедентного как для Киева, так и современной украинской архитектуры.

    • Евгений Асс: "То, что мы здесь затеяли, любопытно пусть даже в качестве провокации"

      О своих размышлениях с участниками воркшопа поделился известный архитектор Евгений Асс.

    • Green Capital

      Интерпретация возможностей преобразования киевских холмов, поданная командой А, возможно, наиболее соответствует заданию ворк-шопа.

    • Нижний Киев

      Анализ ситуации, проведенный архитекторами перед началом проектирования, изобилует красочными картинками, символизирующими современное состояние Киева, по своей красноречивости вышедшими уже на уровень туристических открыток.

    • Scratch the Edge

      Проект команды С в корне отличается от двух других, что он наиболее отошел от концепции воркшопа и одновременно оказался наиболее радикальным.